Дебати навколо «цифри»

 | 15.45

Захід, організований Індустріальним телевізійним комітетом, Незалежною асоціацією мовників за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Міжнародної організації «International Media Support» зібрав чималу аудиторію учасників. Форум відвідали понад 130 учасників, серед яких – представники вітчизняних та закордонних галузевих державних органів, провідних телекомпаній, виробників обладнання та програмного забезпечення для телерадіокомпаній, медіаексперти з 10 країн світу: Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Франції та ін. Цього року до дискусії долучилися представники РНБО і Мінтрансзв’язку, які не брали участі у минулорічному форумі. Учасники засідання підбили підсумки впровадження цифрового ТБ в Україні за минулий рік і визначили основні проблеми нового етапу, які постають перед державою, індустрією та громадськістю.

 Державні питання

Першу секцію форуму – «Цифрове телебачення і держава. Роль держави в процесі впровадження цифрового телебачення в Україні» – розпочав представник апарату РНБО Сергій Кандауров. Він наголосив на необхідності затвердження Програми впровадження цифрового телебачення та передбачення грошей у бюджеті на поточний рік для реалізації першочергових завдань програми. Також він окреслив низку основних завдань: необхідність переоснащення технічного парку ТРК, визначення чітких правил функціонування телеканалів та суб’єктів рекламного ринку в перехідний період. При цьому, на його думку, треба враховувати соціальний аспект – інтереси незахищених верств населення, забезпечення їх цифровими перетворювачами.

С. Кандауров зазначив, що невдовзі на засіданні РНБО планується окремим питання розглянути впровадження в країні цифрового телебачення. «Впродовж останнього часу представники апарату РНБО відслідковували позиції всіх причетних до цього процесу органів влади. Ми маємо власну точку зору на стан справ і висловимо РНБО пропозиції щодо вирішення основних проблем. РНБО повинна ухвалити рішення, яке надасть позитивний імпульс», – підсумував він.

У своєму виступі заступник директора Держзв’язку Олександр Баранов пропонував кардинально змінити на законодавчому рівні парадигму регулювання. Так, він виступив за необхідність визначення спеціальних органів з питань мовлення (щодо роботи телерадіоканалів, електронних ЗМІ, створення контенту) та діяльності у сфері телекомунікацій (функціонування засобів зв’язку загального користування тощо). Також О. Баранов акцентував увагу присутніх на необхідності модернізації механізму ліцензування послуги прийому-передачі цифрового сигналу. Крім того, заступник директора Держзв’язку підкреслив, що згідно із Концепцією впровадження цифрового ТБ, Мінтрансзв’язку виступає у ролі замовника Програми впровадження в Україні цифрового телебачення. За словами О. Баранова, у день проведення форуму (19 вересня) Програма була схвалена на урядовому комітеті і винесена на розгляд уряду.

Напевне, це головні суттєві зрушення, які відбулися останнім часом на вищому рівні. Проте, навіть у разі, якщо Кабмін затвердить Програму, на її виконання необхідно передбачити кошти у держбюджеті. За словами О. Баранова, для реалізації Програми загалом необхідно 3 млрд грн. «Проте на перший рік, протягом якого мають бути вирішені першочергові організаційні питання, необхідно 98 млн грн», – вважає він. – Ці кошти, зокрема, підуть на проведення тендера».

На потребу споживача

На другій секції Форуму «Цифрове телебачення і споживачі. Українська громадськість та процес переходу на цифрове ТБ» обговорювались потреби вітчизняного споживача. Директор з маркетингу компанії «Воля» Андрій Мєтєльський наголосив, що телеглядачі, переважно, не замислюються над тим, за допомогою якої технології вони отримують послуги ТБ. Їх цікавить якість цих послуг та додаткові сервіси. Результати опитування мешканців Києва, за даними А. Мєтєльського, показали, що 88 % з них знають про цифрове ТБ та хотіли б перейти на цей формат мовлення. Протягом шести місяців 2008 року 98 % усіх підключень компанії відбулося у цифровому форматі. Нині «Воля» налічує понад 300 тис. домогосподарств, що користуються цифровим ТБ. Компанія транслює в цифровому форматі до 130 телевізійних каналів. І хоча, як підкреслив доповідач, глядач зазвичай дивиться лише 5–10 з них, він має право вибору, і кожен зі 130 каналів знаходить свого прихильника. Тому у планах на майбутнє працівники «Волі» передбачають поповнення цифрових пакетів новими тематичними програмами. Крім того, передбачено запуск HDTV, а в перспективі розглядається можливість впровадження послуг VOD і PPV. Для цього будуть проаналізовані потреби споживачів.

Важливість вивчення побажань абонентів підкреслив також представник ІТК Денис Гурський. На його думку, широкому впровадженню DVB-T в Україні заважають низький рівень доходів населення та слабкі знання про сучасні ТБ-технології. Тому велике значення він приділяє створенню відповідних виконавчих структур, запуску сервісів соціальної підтримки. Також необхідна широка рекламна кампанія можливостей нових ТБ-послуг.

Технічні аспекти

Начальник відділу радіомовної служби «Укрчастотнагляду» Олександр Бондаренко у доповіді «Результат частотного планування синхронних мереж для зон першого етапу впровадження цифрового телебачення» у рамках секції «Цифрове телебачення та технології. Техніко-технологічні аспекти переходу на цифрове мовлення» наголосив на складності реалізації планувальних робіт. Він нагадав, що за планом «Женева 2006» Україна має 847 частотних присвоєнь. На сьогодні затверджений план впровадження цифрового телемовлення в Україні, який складається з чотирьох етапів. Перший етап передбачає введення в експлуатацію чотирьох мультиплексів у шести зонах. Другий – впровадження мультиплексів у 17 зонах, третій – у 30 зонах, четвертий – у 27. Крім того, до УДЦР надійшло замовлення Нацради з питань телебачення і радіомовлення на планування в мережі DVB-Н для прийому сигналу на портативні носимі термінали, а також для мережі регіонального мовлення та для мережі цифрового звукового мовлення. На сьогодні Укрчастотнагляд має 492 заявки на частоти. Для їх виконання потрібно провести розрахунки ЕМС, погодження як в Україні, так і з країнами-сусідами. При виконанні заявок необхідно серед інших параметрів враховувати вид поляризації сигналу. Велике значення, особливо для гірських районів, має точне визначення координат майбутніх опор. Це дуже великий обсяг робіт. Для поетапного виконання усіх заявок, за словами О. Бондаренка, необхідна значна кількість часу (загалом на 4 етапи – 78 місяців).

Проте деякі зрушення у практичній площині впровадження цифрового ТБ все-таки є. Так, керівник Одеського радіопередавального центру (ООРТПЦ) Валерій Волков інформував присутніх про побудову мережі цифрового телебачення у 70-й (з центром в Ізмаїлі) та 74-й (з центром у Сараті) зонах області. Наразі мережа працює у тестовому режимі. Її розбудовано силами ООРТПЦ за рахунок коштів розвитку Концерну РРТ без координації дій з компанією-оператором цифрового мультиплекса МХ-4 – УЦТМ.

В. Волков зазначив, що цифрове мовлення в Україні розпочнеться із запуску мультиплекса МХ-2 (НТКУ, «1+1», «Інтер», ІСТV, «5 канал» та ін.), а не МХ-4. За його словами, це станеться тому, що, по-перше, канали МХ-4 не готові до запуску. По-друге, КРРТ наполягає, що розбудоване державним коштом покриття повинні використовувати передовсім державні канали, а «Перший національний» працює саме в МХ-2. Ще одна причина – для розгортання мережі цифрового телебачення бракує вільного аналогового ресурсу. А після переводу в «цифру» «старих» каналів отримані вільні канали в аналоговому сегменті надалі використовуватимуться для розбудови цифрових мереж.

В. Волков зупинився на вимогах до технології цифрового ТБ на місцевому рівні. Загальнодержавні вимоги полягають у раціональному використанні коштів держбюджету та ефективному використанні радіочастотного ресурсу. А галузеві мають забезпечити рентабельність місцевих телерадіоорганізацій та їх незалежність від провайдерів та операторів телекомунікацій.

 З погляду прибутковості

Комерційній ефективності цифрового ТБ була присвячена четверта секція форуму «Цифрове телебачення та індустрія. Комерційний погляд на цифрове телебачення». Доповідачі озвучили частки використання різних технологій ТБ телеглядачами. Так, Ірина Костюк (компанія «Медіа Ресурси Менеджмент») повідомила, що кабельним ТБ в Україні користується 30,2 % домогосподарств, супутниковим ТБ – 9,4 %, Інтернетом – 15 %. 61 % глядачів дивляться програми в аналоговому форматі. Основними засобами доставки телеглядачам платних послуг є кабельне телебачення (понад 300 тис. абонентів), IPTV (500 передплатників), MITRIS (5000 глядачів), DTH (8500 абонентів). За її даними, в Україні дозволено трансляцію 238 телевізійних каналів. Поступово витрати на телевізійну рекламу на душу населення зростають, але все ж залишаються меншими порівняно з витратами на рекламу на інших носіях. У 2007 році витрати на телевізійну рекламу в розрахкнку на одного мешканця становили $10,3. Як зазначив Валентин Коваль, продюсер каналу М1, цю цифру не можна навіть порівняти з витратами на ТБ-рекламу в інших європейських країнах – вона значно нижча.

Підвищенню доходів від реклами може сприяти, зокрема, більш точний аналіз телевізійної аудиторії. Про нові принципи вимірювання такої аудиторії розповіла представниця компанії «GFK Україна» Ольга Росманова. Вона повідомила, що в 2008 році компанія почала проводити дослідження серед телеглядачів у невеликих містах, селах. А також було розпочато аналіз «цифрової» аудиторії. При цьому використовується нове обладнання, що дозволяє підвищити точність вимірювань та охопити більшу аудиторію. Під час Форуму зарубіжні учасники ділилися досвідом впровадження цифрового ТБ у своїх країнах – Нідерландах, Фінляндії, Великій Британії. Про це – у наступному номері газети.

Марина БОНДАРЧУК, Наталія ПАНАРІНА

Robo User
Web-droid editor

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *