Діалог із регулятором

 | 12.25

      Основну проблематику заходу задав голова правління асоціації Олександр Мандрикін. Так, на його погляд, наразі існує суттєва проблема з регулюванням радіочастот. «На сьогодні практично загальмована робота із видачі та продовження терміну дії ліцензій», – наголосив він. На його думку, РЧР є базисом для розвитку ринку й великі затримки із видачею ліцензій стримують процес розповсюдження, зокрема, послуг доступу до Мережі на базі широкосмугових технологій. Загалом, експерти відзначають початок «замороження» телекомунікаційного ринку. Зі свого боку, член НКРЗ Володимир Пащук поділився планами роботи комісії та виділив певні пріоритети.

       У пріоритетах регулятора

         Один із основних напрямків роботи регулятора – спрощення механізму доступу на ринок телекомунікаційних послуг. За словами В. Пащука, в цьому руслі комісія, по-перше, планує ввести систему електронного ліцензування для спрощення документообігу та подачі документів, необхідних для отримання ліцензій. Та й загалом комісія переходитиме до реєстраційної форми. Ця робота розпочата вже зараз і протягом певного періоду триватиме.

        По-друге, регулятор працює над вдосконаленням системи тарифного регулювання у сфері телекомунікацій і в першу чергу стосовно забезпечення взаємодії операторів та впровадження розрахунків між ними на основі собівартості. По-третє, комісія працює над запровадженням механізмів регулювання за принципом так званого прогнозованого регулювання. Цей пріоритет реалізується шляхом аналізу НКРЗ ринків послуг зв’язку, збору інформації від операторів зв’язку та визначення ринків послуг.

        Також, за словами В. Пащука, триває робота над забезпеченням прав споживачів на вибір оператора телекомунікацій та отримання необхідних послуг. Так, спільно із Держзв’язку проводиться робота з переходу на нову систему нумерації, у якій визначається і план з вибору альтернативного оператора. Крім цього, відпрацьовуються питання удосконалення нормативної бази у сфері телекомунікацій у рамках створення фонду універсальних послуг.

         Серед нових пріоритетних завдань комісії – питання розвитку зв’язку третього покоління та створення й розробка нормативно-методичної системи з оцінки та контролю якості телекомунікаційних послуг.

           Проблеми сертифікації

           Протягом останнього часу була практично заблокована робота із видачі дозволів на ввезення та реалізацію обладнання. «До нас звертаються компанії-вендори, які говорять про можливість згортання діяльності на ринку Україні, що неприпустимо. Загалом, такий стан справ має досить негативні наслідки для ринку», – відзначив О. Мандрикін.

           Із ним погодились представники компаній-виробників РЕЗ та ВП, а саме Alcatel, Cisco та Satline. Зокрема, директор департаменту мобільних телефонів компанії Alcatel Рима Галаса відзначала, що процес отримання дозволів та сертифікації в Україні займає чимало часу та є дорожчим, ніж в інших європейських країнах. «Із 2005 року, від початку діяльності НКРЗ, процес проходження сертифікації власної продукції значно ускладнився. Відтепер перед початком процесу сертифікації необхідно подавати заявку на включення РЕЗ до відповідного реєстру», – зауважила вона. (У свою чергу, комісія має винести рішення протягом 10 робочих днів). Крім того, Р. Галаса ставила під сумнів доцільність впровадження саме такого підходу: «Логічніше спочатку протестувати обладнання і у разі успішного проходження сертифікації та отримання сертифіката відповідності внести його до реєстру».

          Натомість начальник УДЦР Павло Слободянюк вважає, що чинна процедура вводилась саме для зменшення фінансового навантаження на виробників РЕЗ та ВП. «Зовсім не всі засоби, які закордонні компанії-виробники хочуть завезти в Україну, можна використовувати у нас. Тому спочатку вони вносяться до реєстру (безкоштовно) і якщо той чи інших засіб можна використовувати в Україні, проводиться його сертифікація», – відзначив він.

           Крім того, П. Слободянюк детально зупинився на вартості відповідних послуг в Україні. Для прикладу він навів вартість проходження сертифікації у відомому випробувальному центрі СЕТЕСОМ (Німеччина) моделі мобільного телефона – понад 100 тис. євро. «Тому вартість відповідних послуг в Україні дуже низька порівняно з європейськими країнами», – підсумував начальник УДЦР. Крім того Рима Галаса ставила під сумнів необхідність проходження сертифікації в Україні РЕЗ та ВП, які ввозять із-за кордону із сертифікатами відповідності. Дійсно, у своєму виступі П. Слободянюк погодився із необхідності визнавати на території України європейські та американські стандарти, але за умови, що в тих країнах також будуть визнаватися наші сертифікати. «Процес має бути двостороннім, інакше це призведе до повного краху такої високотехнологічної сфери, як вимірювання і сертифікація РЕЗ та ВП», – підкреслив він.

        Підводячи риску, Рима Галаса відзначила, що через відсутність роботи регулятора протягом поточного року не було внесено до реєстру понад 10 нових моделей телефонів цієї компанії-виробника, відповідно вони не пройшли сертифікацію та не ввезені в Україну. За її оцінками, сума недоотриманого прибутку сягає кількох мільйонів доларів. Її позицію поділяють представники Cisco та Satline, які виступили за необхідність суттєвого спрощення процедури проходження сертифікації.

Robo User
Web-droid editor

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *