Інформатизація у високих сферах

 | 11.47

Голова Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало зазначив, що це перше в цьому скликанні засідання Комітету та Консультативної ради, яка є єдиним таким органом у парламенті. Її створили 10 років тому, щоб прискорити процес входження України до світового інформаційного простору. Однією з функцій ради було сприяння парламенту у формуванні відповідної законодавчої бази. Як наголосив В. Полохало, цю функцію Консультативна рада виконала. Протягом десятиріччя було прийнято понад 30 законів щодо різних аспектів розвитку інформаційного суспільства в Україні. Проте деякі з них застаріли і не враховують змін, які відбулися у країні та світі. Зокрема, на засіданні говорилося про потребу створення нового закону про інформацію, оскільки численні доповнення до наявного вже не відповідають його концепції. Крім того, висловлювалася думка про доцільність розробки інформаційного кодексу України.
На потребі оновлення наявної нормативно-правової бази особливо наголосив у своєму виступі член Консультативної ради з питань інформатизації Олександр Баранов. Зокрема він зупинився на питанні права власності на інформацію для ЗМІ, які «живуть» в он-лайні. При цьому актуальним вважається не тільки вирішення проблеми плагіату, а й розповсюдження достовірної інформації. За його словами, на сьогодні немає механізмів для спростування неправдивих фактів, які можуть з’являтися в Інтернеті. Він також підкреслив, що до створення законів слід залучати спеціально підготовлених фахівців-юристів. Для цього потрібно внести зміни у програми вищих юридичних навчальних закладів. Ще одним недоліком при створенні законодавчої бази О. Баранов вважає прийняття Верховною Радою поправок до законів «з голосу». На його думку, прийняті парламентом таким чином поправки до Закону України «Про телекомунікації» були невдалими.
На засіданні наголошувалося, що успішному розвитку сфер інформатизації та інноваційної діяльності значною мірою заважає розпорошеність і дублювання управлінських функцій у державі. Зокрема, наводився приклад існування двох систем – Української науково-освітньої мережі «УРАН» та Української академічно-дослідницької мережі «УАРНет». Вони обидві призначені об’єднати вітчизняні вищі навчальні заклади та наукові інститути НАНУ в одну систему, щоб забезпечити вільний доступ до інформації. УРАН уже підключено до Європейської науково-освітньої мережі GEANT, а УАРНет готується до інтеграції в наукові мережі Польщі та Росії. Під час заходу було розглянуто діяльність обох мереж, а також проект створення вітчизняної грід-системи. Наголошувалося, що співпраця з країнами – членами ЄС допоможе Україні на шляху входження до інформаційного простору Європи. Як приклад наводився пілотний проект із Польщею, який передбачає створення спільного українсько-польського університету.
Комітет з питань науки і освіти та Консультативна рада з питань інформатизації прийняли рішення рекомендувати Кабінету Міністрів проаналізувати хід виконання Закону «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки». Також рекомендовано прискорити підготовку та затвердження програми завдань з інформатизації на 2008 бюджетний рік.
На засіданні було схвалено роботу НТУУ «Київський політехнічний інститут» з підготовки до проведення у жовтні 2008 року 21-ої Міжнародної конференції та 26-го засідання Генеральної асамблеї Комітету з баз даних для науки і технологій Міжнародної ради з науки ICSU (CODATA).
Думки з приводу
Володимир ПОЛОХАЛО, голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради
Україна має бути спроможною інтегруватися у світовий інформаційний простір. Ми повинні відповідати на виклик глобалізації та інформатизації, а не залишатися аутсайдерами у цих процесах. На жаль, сьогодні політики лише говорять про створення конкурентоспроможної інформаційної держави. Зміни у цій сфері відбуваються лише на рівні лексики, а на рівні практики ми відстаємо від Європи. Проте надію вселяє підхід уряду, який пропонує не лише стратегії, але й показує механізми їх реалізації.
Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ, голова Консультативної ради, ректор НТУУ «КПІ»
Однією з основних проблем інформаційного розвитку України є відсутність єдиного центру управління цією сферою. Не можуть ІТ розвиватися в країні за галузевою ознакою. У нас інформаційне суспільство поділено на 35–40 сегментів за відомчою ознакою. Кожне відомство розробляє свої програми без спільної координації. Крім того, всі вони конкурують між собою на рівні держави, послаблюючи один одного. Натомість необхідна координація з єдиного центру, мають бути визначені єдині цілі і зусилля будь-якого відомства мають спрямовуватися відповідно до них.
Олександр БАРАНОВ, член Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України
Сьогодні в суспільстві поступово змінюється якість відносин. Будь-який результат діяльності певною мірою залежить від інформаційної складової. Тому значно зросла кількість нормативно-правових актів щодо цієї сфери. Вітчизняна нормативно-правова база, що стосується інформаційно-комунікаційних відносин, нараховує понад 1900 актів, як загальних, так і відомчих. Потрібно перейти до невеликого зведення основних законів.

Robo User
Web-droid editor

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *