Спір на марку

 | 13.43

Власне, справа не в самій обліковій марці, а у спробі впорядкувати ринок продажу мобільних телефонів. Обидві сторони – як державні структури в особі НКРЗ, Укрчастотнагляду і ДІЗ, так і комерційні (роздрібні мережі та вендори) – виступають за цивілізований, прозорий ринок роздрібної торгівлі. За твердженнями учасників круглого столу «Актуальні питання ввезення з-за кордону та реалізації РЕЗ», «відбілювання» ринку принесе державі чималі надходження, сприятиме створенню умов здорової конкуренції та підвищенню капіталізації компаній. Ось тільки способи наведення ладу в цій царині опоненти пропонують діаметрально протилежні.
Ціна питання для держави
За оцінками аналітиків, торік в Україні було продано понад 8 млн мобільних телефонів. При цьому законно було ввезено лише близько 9 % – майже 720 тис. шт.
В абсолютному, грошовому вимірі картина виглядає ще менш втішною: за митними деклараціями в Україну «зайшло» мобільних телефонів на суму дещо більше, ніж $30 млн, а ринок відзвітував, що їх було продано на суму понад $500 млн. Отже, законно було ввезено 6 % мобільних телефонів.
Водночас компанія Aventures Group оцінила український ринок мобільних телефонів в $1,49 млрд. Тобто, за підрахунками УДЦР, держбюджет торік недоотримав від незаконного ввезення мобільних телефонів 1,2–1,5 млрд грн.
Борець із маркуванням
Питання легальності ввезення мобільних телефонів в Україну наразі регулює «Положення про надання дозволів на ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв» (рішення НКРЗ № 802) та інші нормативні акти. За неповний рік з моменту прийняття зазначеного документа (20 червня 2007 року) законність введення його в дію розглядали дев’ять судів різного рівня, у тому числі районні суди різних областей України. Усі позови подав один громадянин – Коваленко О.В., який не є суб’єктом ринку телекомунікацій, не ввозить в Україну РЕЗ або ВП і не займається діяльністю, пов’язаною з їхнім продажем.
Начальник Укрчастотнагляду Павло Слободянюк назвав такі дії пана Коваленка «звичайним рейдерством, яке не дозволяє органу державної влади провадити ту політику, яка визначена законом». Наразі керівництво Генпрокуратури вирішує питання щодо внесення до Вищої ради юстиції і прийняття подання про звільнення з посад суддів, які приймали до провадження позови пана Коваленка, порушуючи вимоги ч. 3 ст. 19 Адміністративного кодексу України.
Незадоволені реалізатори…
Але невдоволення ініціатора судових справ введенням у дію вищезазначеного положення розділяють багато керівників великих роздрібних мереж і вендори. Представники торгових мереж «Юнітрейд Світ», «СітіКом», «Мобілочка», «Алло», «Мелофон», «Вухоком», «Цитрус дискаунт» і компаній Samsung, Nokia та LG Electronics направили начальнику УДЦР листа з детальним викладенням своєї позиції. Ось уривки з нього: «Маркування РЕЗ та ВП не є тим заходом, який може бути розроблений комісією як додатковий захід, щоб не допустити ввезення з метою реалізації недозволених РЕЗ та ВП, а є окремою процедурою, яка фактично дублює процедуру отримання дозволу на ввезення та реалізацію РЕЗ та ВП, не передбачену положеннями Закону «Про радіочастотний ресурс України», а також своєрідну процедуру сертифікації та «маркування» експортерами (виробниками-нерезидентами) РЕЗ та ВП, внаслідок чого кожний пристрій має помітку «вироблено для України», тобто продукція відповідає стандартам і дозволена для використання в Україні…».
«Маркування РЕЗ та ВП не є заходом, який можна віднести до додаткових заходів недопущення ввезення недозволених РЕЗ та ВП, а додатковим навантаженням на суб’єктів господарювання, обмеженням свободи проведення підприємницької діяльності…».
«Також, з економічної точки зору, вищевказані додаткові процедури маркування РЕЗ та ВП подовжують фінансовий цикл роботи суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію РЕЗ та ВП на території України, і це призведе до подорожчання РЕЗ та ВП для кінцевого споживача. Виходячи з вищезазначеного, ми, учасники ринку інформаційно-комунікаційних технологій, звертаємося до Національної комісії з питань регулювання зв’язку та Українського державного центру радіочастот з проханням виступити з ініціативою скасування дії рішення № 802 «Про затвердження Положення про надання дозволів на ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв» та № 803 «Про затвердження Порядку реалізації в Україні радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв…».
…та виробники
Ті ж самі тези, але в більшій емоційній формі, звучали і на круглому столі. До речі, захід показав, що доцільність процедури маркування не зовсім зрозуміла для вендорів. Менеджер телекомунікаційного напрямку компанії Samsung Ірина Волк зазначила: «Усі виробники вже маркують телефони, призначені для реалізації на ринку України, спеціальним знаком УДЦР. Це відбувається з кінця 2005 року. Для нас це дуже серйозний ресурсний крок, який підтримав організований ринок. На мій погляд, це і є засіб, який може і повинен дозволити всіляким інстанціям перевіряти офіційність продажу телефонів тут. Звичайно, ми можемо дати 100 %-ву гарантію, що тільки сертифіковані в Україні телефони мають цей знак». Її підтримала начальник відділу маркетингу і реклами компанії Nokia Ukraine Елліна Лєбєдєва: «На нашу думку, наявне маркування дозволяє здійснювати контроль за роздрібною торгівлею. Подвійне маркування не дає суттєвих додаткових переваг і є надлишковим».
Переконливий УДЦР
П. Слободянюк підтвердив, що проблему введення механізму маркування більшість учасників ринку обговорювала ще у 2004 році.
Тоді УДЦР домовився з виробниками, що телефони, які вони виробляють для використання на території України, буде оснащено захисним елементом. Цей елемент має підтверджувати два критерії: виготовлення телефону для українського ринку і наявність його сертифікації. Але зараз, за словами начальника УДЦР, немає можливості дізнатись, на які саме телефони виробники наносять захисний елемент. Як наслідок, деякі великі компанії почали ставити захисні елементи без консультації з УДЦР і не проходячи процедуру сертифікації в Україні.
Тож вводячи другу марку, держава має на меті дати можливість споживачу перевірити, який товар він купує. За даними соцопитування, 50 % з них звертатимуть на це увагу.
Власне, друга марка не має вплинути на вартість мобільного телефону в тому випадку, якщо його завезено в Україну легально. Вона є тільки свідченням проходження процедури отримання дозволів УДЦР, яка є обов’язковою для всіх суб’єктів ринку реалізації РЕЗ і ВП. Адже на сьогодні іншого способу законного ввезення мобільних телефонів, окрім як після проходження процедури сертифікації партії та отримання відповідного дозволу УДЦР, українським законодавством не передбачено. Відповідно, вартість легально завезених телефонів має включати вартість дозволу. А самі марки виготовляє ДП «Укрелекон» на замовлення Укрчастотнагляду за рахунок плати за ввезення. При середній вартості мобільного телефону $200 його «відбілювання» додасть до вартості трохи більше, ніж 1 % (вартість дозволу УДЦР становить 10 грн без ПДВ). До того ж П. Слободянюк запевнив, що вже з квітня центр гарантує отримання суб’єктом ринку рахунку протягом чотирьох діб.
Питання залишається відкритим
Водночас не можна не погодитись із представниками бізнесу в тому, що сьогодні контрольний механізм направлений насамперед на легального імпортера, виробника або продавця. Адже наразі дозволи на реалізацію мобільних телефонів мають близько 10 тис. суб’єктів господарювання. Організовані торгові мережі займають лише 30 % відповідного ринку. Тобто решта 70 % апаратів реалізуються, умовно кажучи, «з лотків, в підземних переходах та інтернет-магазинах». І впливати на цю категорію для держави є найскладнішим завданням.
Але сірий імпорт – це системний продукт. І перемогти його можна тільки системними методами. Керівники НКРЗ та Укрчастотнагляду запевняють, що коли ринок стане більш цивілізованим, можна буде говорити про зміну дозвільної процедури, у тому числі про відміну маркування. Але сьогодні держава має дати споживачу механізм, за допомогою якого він сам зможе перевірити легальність телефонного апарату. Чи коштує впевненість споживача 10 грн без ПДВ?

Robo User
Web-droid editor

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *