Тарифи під наглядом регуляторів

 | 15.23

Найбільш вагомим завданням залишається вирішення проблем ціноутворення на послуги взаємоз’єдннаня операторів телекомунікацій та можливості їх регулювання. Саме про це здебільшого йшлося на семінарі МСЕ «Тарифна політика та міжмережева взаємодія операторів телекомунікацій», який відбувся 7–9 жовтня в Одесі на базі ОНАЗ ім. О. С. Попова. Загалом учасниками заходу стали 50 представників різних регулюючих органів та міністерств у сфері зв’язку та телекомунікацій із Вірменії, Азербайджану, Боснії та Герцеговини, Грузії, Індонезії, Молдови, Македонії, Казахстану, Киргизької Республіки, Сербії, Росії та України.

Від вітчизняного досвіду до…

Представляючи діяльність НКРЗ, член комісії Володимир Пащук наголосив на тому, що цікавить усіх операторів в Україні – на переході до роздільного обліку витрат (монопольних та домінуючих операторів). За його словами, такий підхід широко використовується у країнах ЄС і відображає об’єктивну реальність. «Ця методика необхідна для правильного та коректного формування тарифів, у тому числі й на роумінг та взаєморозрахунки для кінцевого споживача», – наголосив він. Також В. Пащук відзначив, що наразі гостро стоїть питання визначення собівартості послуг доступу до мережі: «Склалася ситуація, коли кожний оператор хоче продемонструвати значну вагу на ринку зв’язку, але насправді необхідно визначити його ефективність».

Загалом у країнах ЄС визначається собівартість за рівнем найбільш ефективного оператора в мережі, таким чином визначаються усереднені параметри на мережах фіксованого та стільникового зв’язку. «Вони беруться за основу й вважаються певним еталоном», – додав В. Пащук. Досвід країн ЄС ілюструє ефективність використання симетричних ставок доступу до мережі, хоча в нашій країні працюють несиметричні ставки. Водночас член комісії вважає, що не варто «сліпо» копіювати досвід країн Євросоюзу чи практику США – необхідно виходити із об’єктивної реальності, яка склалася на вітчизняному ринку зв’язку.

…практики країн ЄС

Чималий досвід у дослідженнях та розробці рекомендації щодо тарифоутворення має МСЕ (Міжнародний союз електрозв’язку).

Із діяльністю Зонального відділення МСЕ для країн СНД ознайомив присутніх співробітник із програм Андрій Унтіла (РФ). Він окреслив основні цілі, передбачені в рамках Стратегічного плану МСЕ на 2008–2011 роки: підтримувати та розширювати міжнародну співпрацю, сприяти подоланню «цифрового розриву», розробляти інструменти для захисту мереж тощо. Крім того, в рамках дослідних комісій МСЕ-D вивчаються такі питання, як вплив мереж наступного покоління на взаємодії мереж операторів та тарифна політика, моделі тарифів та методи визначення вартості послуг національних мереж зв’язку, зокрема і мережі наступних поколінь.

Інший експерт МСЕ Вайва Лазаускайте детальніше розглянула принципи калькуляції витрат та розрахунок тарифів на послуги взаємоз’єднання. За її словами, наразі у світі поширені два режими взаємоз’єднання: для передачі «голосу» та даних та пов’язані із ними відповідні бізнес-моделі. Так, для першого випадку найбільш характерною є схема оплати, за якої сторона (абонент), яка ініціює телефонний виклик (дзвінок) сплачує вартість інтерконнекту (CPNP). Загалом це приводить до зростання роздрібних цін та більшого проникнення певного виду зв’язку, зокрема найчастіше це характерно для ринків стільникового зв’язку. Лише в деяких країнах, зокрема США, абонент, який отримує виклик, сплачує за інтерконнект (RPNP).

Також експерт МСЕ зупинилась на основних засадах ефективного регулювання. По-перше, це необхідно для більшої взаємозв’язаності мереж, що в свою чергу створює кращі можливості для технічної організації точок взаємоз’єднання операторів та зменшення витрат. У результаті це приводить до зниження цін для кінцевих абонентів. По-друге, правильне регулювання дозволяє захистити абонентів від дискримінаційних дій операторів на телекомунікаційному ринку та від його монополізації. Загалом історично склалась ситуація, коли регулюється здебільшого ринкова ситуація, в основу якої покладено принцип організації недискримінаційного доступу до мереж усіх гравців на ринку, прозорість дій, обов’язковість взаємоз’єднання мереж. Це у свою чергу регулюється встановленням певних цін на ці послуги та строками взаємоз’єднання. Крім того, В. Лазаускайте оцінила подальший розвиток мереж нового покоління та перехід до NGN.

Robo User
Web-droid editor

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *