Внесок «стільникових» в економіку країни

 | 11.35

Компанія Deloitte підготувала звіт «Вплив мобільного зв’язку на економіку України», у якому аналіз стану справ проведено за п’ятьма категоріями економічної вартості, які безпосередньо забезпечують стільникові оператори. А саме, заробітна плата та додаткові виплати працівникам, оплата праці підрядників; податки та регуляторні збори; корпоративна соціальна відповідальність; дивіденди. Частина цих фінансових потоків, яка залишається у вітчизняній економіці і перетворюється на позитивну економічну вигоду, у звіті подається як приріст вартості. За оцінками фахівців, у 2007 році прямий вклад стільникових операторів в економіку країни становив 9,67 млрд грн, із них на «Київстар» припадає 4,2 млрд грн.

Вартість мобільного зв’язку

За оцінками Deloitte, торік економічний внесок сектора мобільного зв’язку в Україні становив 37 млрд грн, а вклад у  приріст вартості – 18,3 млрд грн. Наразі цей сектор становить значну частку економічної вартості країни, яка постійно зростає. Якщо у 2003 році його внесок у ВВП країни дорівнював 2,9 %, через два роки – 4,8 %, то, за даними експертів, торік його частка становила 6 %.

Для оцінювання доданої вартості, створеної стільниковими операторами та іншими учасниками ланцюга поставок, проаналізовано потік коштів процесу створення вартості в цій галузі (див. схему). Для визначення опосередкованого впливу на інші галузі економіки було введено мультиплікатор (коефіцієнт) 1,2.

Deloitte провела оцінювання обсягів податкових надходжень від діяльності мобільних операторів до держбюджету. У 2007 році їх загальна сума становила близько $3,4 млрд, з них $1,8 млрд – прямі податки (на прибуток підприємств, на зайнятість тощо) та $1 млрд – непрямі (такі як ПДВ), а також спеціальні податки на мобільний зв’язок. Загалом торік податки та регуляторні збори, які сплатили стільникові оператори, становили 36,9 % від їхнього сукупного доходу. Нагадаємо, що оператори зобов’язані сплачувати спеціальний збір до Пенсійного фонду в розмірі 7,5 % від доходів від абонентської плати. Водночас оператори фіксованого зв’язку його не сплачують. «Цей збір діє де-факто, як другий ПДВ, відраховується з доходів від послуг мобільного зв’язку. Як наслідок він викривлює конкуренцію між операторами стаціонарного та мобільного зв’язку, потенційно впливаючи на ті регіони країни, де оператори мереж мобільного зв’язку діють як постачальники універсальних послуг», – йдеться у звіті Deloitte.

Зростання по експоненті

Починаючи із 2002 року, ринок мобільного зв’язку в Україні зростав експоненціально. Абонентська база цього виду зв’язку збільшилась із 3,7 млн осіб у 2002 році до 57 млн – у 2007-му. Таким чином, середньорічні темпи зростання становили 70 %. Крім того, торік було досягнуто одного з найвищих рівнів проникнення мобільного зв’язку, який наразі перевищує 100 % через наявність  кількох SIM-карток в однієї особи.

Покриття стільниковим зв’язком становить практично 99 % території країни, де працює хоча б один оператор. Кількість використаних хвилин  торік сягнула максимуму – 150 хв./міс.

На сьогодні в Україні послуги мобільного зв’язку надають п’ять операторів, які ведуть боротьбу за клієнтів, пропонуючи низькі тарифи та інноваційні послуги. За останні п’ять років середня ціна вихідного дзвінка в Україні впала на 80 %, а наявні тарифи за хвилину розмови по мобільному телефону  чи не найнижчі серед країн Східної та Центральної Європи. Водночас у звіті Deloitte зазначається, що через насиченість ринку суттєво знизились темпи зростання абонентської бази: торік кількість нових підключень становила 5 млн проти 18 млн у 2006 році.

Послуги мобільної телефонії – пріоритетний вид зв’язку в країні, де рівень проникнення стаціонарного зв’язку у 2005 році становив 23 %. Тому експерти дійшли висновку, що послуги стільникового зв’язку сприяли загальному проникненню телефонії і допомогли заповнити комунікаційний розрив між сільськими та міськими районами. Також вони забезпечили майже всеохопну та надійну телефонію, а мобільний зв’язок сприяв економічному розвитку та збільшенню прямих інвестицій у країну.

Подальші перспективи

За останні чотири роки на ринку голосового зв’язку середній дохід від абонента знизився на понад 70 %. У відповідь мобільні оператори змістили акцент на впровадження систем передачі даних та надання на їх основі низки послуг.

Стільникові оператори покладають надії на зростання попиту на послуги, які будуть впроваджуватися на базі 3G-технологій. Загалом за темпами розгортання 3G-мереж і розширення послуг Україна відстає від більшості країн Східної та Центральної Європи. Однак ситуація може кардинально змінитися  після видачі ліцензій на 3G і стрімкої розбудови мереж. Наразі 3G-ліцензію видано лише Укртелекому, який торік увів відповідні послуги у п’яти містах. Експерти Deloitte вважають, що видача 3G-ліцензій іншим операторам прискорить розгортання мобільного широкосмугового зв’язку, виведе проникнення Інтернету на вищий рівень.

Крім того, на український ринок зв’язку позитивно вплинула присутність іноземних інвесторів, які мають довгострокові плани щодо України. Це підвищує імовірність залучення додаткових інвестицій, оскільки зарубіжні оператори мобільного зв’язку придбали технічні рішення та залучили афілійовані компанії (наприклад, постачальників мережного обладнання) до реєстрації підприємств в Україні. Завдяки цьому підвищилась якість послуг, що дозволило інвесторам розраховувати на оптимальний рівень покриття країни з низьким рівнем проникнення стаціонарного виду зв’язку. Наявність надійної системи зв’язку вважається передумовою залучення іноземних інвестицій. Іноземні інвестори створюють «сигнальний ефект» для загального підвищення довіри інвесторів до України.

Robo User
Web-droid editor

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *