Проблеми українських інновацій

 | 10.12

Status quo: рейтинги та оцінки
У рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму Україна посідає 73-тє місце серед 131 країни. У рейтингу конкурентоспроможності Інституту розвитку менеджменту в Лозанні (IMD Lausanne) – 46-те з 55, у рейтингу за індексом корумпованості Transparency International – 118-те зі 180, у рейтингу простоти ведення бізнесу Світового банку – 139-те зі 178. За простотою сплати податків (дослідження Світового банку і компанії PriceWaterhouse Coopers) Україна займає 177-ме місце зі 178, у рейтингу за купівельною спроможністю в Європі (за версією компанії Gfk) – 39-те із 40 (1487 євро на людину при 18–27 тис. євро на особу в першій десятці країн). До того ж у рейтингу зі зростання зарплати в Європі (за версією консалтингової компанії Mercer) у нас 59-те місце з 60 – цілком достатній рівень зростання зарплати 10 % на рік повністю з’їла 15-відсоткова інфляція.
У рейтингу IMD Lausanne за рівнем інфляції Україна посіла 50-те місце з 55 країн, за надходженням прямих іноземних інвестицій – 52-ге, за ефективністю владних інститутів, а також бізнес-законодавства – 53-тє.
Такі ж оцінки дає і Всесвітній економічний форум, особливо щодо інституціональної ефективності: 115-те місце зі 131 за якістю роботи інститутів влади. Причому з року в рік показники погіршуються, підкреслив доповідач.
Наразі у нас зберігається потенціал колишньої системи освіти. За версією ВЕФ, Україна посідає 53-тє місце зі 131 за рівнем вищої освіти та 65-те – за ефективністю ринку праці. Такі ж оцінки дає IMD Lausanne: 27-ме місце з 55 країн – за науковою інфраструктурою та 39-те – за рівнем освіти.
Щодо державних витрат на ІТ, варто порівняти дані, наведені в таблиці.
У всесвітній конкурентній гонці ключова роль зараз належить технологіям, вони є каталізаторами зростання економіки, зазначив О. Зінченко. Суспільство стає мережним, радикально змінюється швидкість прийняття рішень, спостерігається зменшення життєвого циклу товарів.
Вихідні позиції і системні проблеми 2008-го
На думку О. Зінченка, для України на сьогодні властива відмова від пріоритетності науково-технологічного розвитку: з основних продуктивних сил виключено основні елементи «трикутника знань» – наука, сучасна освіта та інновації. Вітчизняна економіка носить стагнаційний характер: ставка робиться на дешеву робочу силу, використання надбань попередніх поколінь, на низькотехнологічні сектори виробництва і сировинні ресурси. Інноваційне законодавство не є дієвим, а фондовий ринок розвинутий слабко, тож весь тягар фінансування НТП лягає на бюджет.
У науковій сфері, зазначив доповідач, досі діє стратегія, орієнтована на консервацію наявної структури, освіта деградує, бо на ринку існує попит на низькотехнологічні сервіси.
Аналізуючи власне системні проблеми в країні, О. Зінченко підкреслив відсутність у нас компаній світового класу у сфері ІКТ (в не сировинному секторі економіки). За його даними, лише 6,5 % ВВП отримується за рахунок інновацій. На рік у країні випускається 1700 кваліфікованих програмістів при потребі 25 тис. Доповідач наголосив також на відсутності середовища масових інновацій, інфраструктури е-government та загальнонаціональної інфраструктури підтримки інновацій.
Ситуацію ускладнює той факт, що в Україні немає національної мережі високошвидкісної передачі інформації, а наявні мережі переважно низької якості. Рівень проникнення Інтернету не перевищує 14 %, тоді як у більшості країн Західної Європи цей показник становить більш ніж 50 %.
Показник розповсюдження широкосмугових мереж не перевищує 3 %, тоді як нам конче потрібні і безпроводовий широкосмуговий доступ до Інтернету, і мережі нового покоління (IP-NGN), і «цифрові міста».
На думку О. Зінченка, резерви зростання економіки традиційним шляхом уже вичерпано, Україна технологічно відстає від інших країн, суттєво знижується рівень конкурентоспроможності. Адже ознаки інноваційності мають лише 6,5 % економіки (у країнах ЄС – 60 %, в Японії – 72 %, в США – 78 %), а національної інноваційної системи не існує, констатував він.
Активи і потреби
Однак ми маємо певні підстави для оптимізму, пов’язані з перспективами розвитку в інноваційному руслі. Доповідач відзначив такі чинники, як наявність наукових шкіл і кадрового ресурсу, талановитої молоді, існування деяких елементів інфраструктури та перших «островів конкурентоспроможності». О. Зінченко підкреслив також факт зародження високотехнологічного бізнесу.
Нашій країні вкрай потрібне становлення та розвиток прошарку компаній світового класу з високим рівнем конкурентоспроможності в глобальній економіці (більш ніж 20 % ВВП має надходити від інновацій). Уже побудовано мережу з кількох наукоємних кластерів (наявні бізнес-інкубатори, відповідна логістика, патентна підтримка, венчурне фінансування). На часі створення в Україні ефективних транснаціональних компаній (в тому числі наукових парків), ефективна інтеграція науки та бізнесу (вчені за свої винаходи повинні отримувати винагороду – роялті), також має з’явитися середовище для масових інвестицій.
Бачення 2010–2015 років
За кілька років усе це стане можливим, якщо держава забезпечить політичну підтримку відповідних державних програм, ефективне законодавство зі структуруванням пріоритетів розвитку. Тоді в інфраструктурній площині активно розвиватимуться транспорт, комунікації, з’являться телекомунікаційні мережі третього покоління та низка технологічних кластерів. Розвиватимуться ринкові інструменти та мотивації бізнесу, зокрема завдяки партнерству держави та приватного капіталу. За таких умов є шанс, що в національному ВВП буде суттєво знижено частку сировинних галузей.
О. Зінченко підкреслив, що для здійснення цих планів потрібна увага з боку керівників держави, підтримка технологічних проривів, координація діючих інноваційних елементів, переорієнтація фінансування з підтримки окремих структур на доведення його до кінцевого інноваційного продукту, який буде виведено на конкурентні зовнішні ринки (тобто програмне спрямування бюджету).
Ефективна державна політика в галузі комерціалізації технологій має передбачати більш тісну співпрацю і координацію між учасниками в рамках інноваційної системи розвитку країни. Потрібна координація дій уряду та представників окремих галузей в інноваційній сфері, створення сприятливої законодавчої бази у сфері інновацій.
На часі покращення ідентифікації та відбору процедур для встановлення пріоритетів досліджень у державних НДІ, університетах та їхнього фінансування. Розподіл більшої частини держвитрат на наукові дослідження та розробки, на розвиток інноваційної діяльності має проводитися через ефективні конкурсні схеми. Потрібно значно збільшити обсяги як державних, так і приватних інвестицій у наукові та інноваційні розробки поряд із масштабами фінансування в галузі прикладних досліджень у державних НДІ та університетах з боку бізнес-сектора та некомерційних організацій.
Комерціалізація наукових розробок має забезпечити реформування та спрощення структури науково-дослідного сектора економіки з метою підвищення його динамічності та орієнтування на інноваційні потреби держави. Впровадження прогресивної системи аналізу та оцінювання ефективності виконання досліджень і стимулювання міжнародної наукової та технологічної співпраці підвищать рівень інтересу до інновацій не тільки великих, а й малих та середніх компаній.
Не треба забувати і про покращення кадрового потенціалу в інноваційному секторі, для чого слід залучити молодь і підвищити мотивації для наукової роботи, поліпшити мобільність та оновити штат вчених та співробітників, збільшити кількість студентів, що навчаються за програмами сучасного бізнесу.
Система державного стимулювання у сфері інноваційної діяльності має забезпечувати посилення мотивації науково-дослідного персоналу, підтримку інвестицій у наукові дослідження та розробки з боку бізнес-сектора шляхом надання податкових стимулів. До того ж шляхом звільнення дослідницької діяльності від оподаткування можна скоротити витрати на дослідження.
Внески у розвиток сучасних ІТ
Країна Витрати на ІТ (частка ВВП) ВВП на душу населення ІТ-витрати на душу населення
Чехія 9 % (I місце у світі за інвестиціями в ІТ) $11 000 $340
РФ 0,5 % Немає даних Немає даних
Україна Немає даних $1485 $46

Robo User
Web-droid editor

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *